Словник української мови в 11 томах

черкатися

ЧЕРКА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок.

1. об кого— що, кого, чого, з ким — чим. Те саме, що черка́ти¹ 1.

А як йде, то запаска на ній так і розійдеться спереду на обидва боки, аж об землю черкається (Н.-Лев., II, 1956, 8);

— А риба, каже [Грицько], так і черкається об ноги (Мирний, І, 1954, 244);

Та глянь на північ: там крицеві зводи черкаються об небо (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 84);

Хата була маленька та низька. Висока Олександра мало не черкалась головою об стелю (Коцюб., І, 1955, 67);

*Образно. Пругкий вітрець крилом щоки черкався (Перв., II, 1958, І87);

// Човгатися, тертися одне об одне, торкатися одне одного.

Лист черкається об лист і тихо дзвенить (Н.-Лев., II, 1956, 169);

Вітер ходив по ліску, голі віти черкались одна об одну, як сухі кістки (Собко, Вогонь.., 1947, 171).

2. перен., заст. Стосуватися чого-небудь.

Перші оповідання черкаються дійсного життя та горя людського (Мирний, V, 1955, 391).

ЧЕРКА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок. Те саме, що черка́ти².

— Ось ти б не черкався, Федоре, в хаті,— благальним тоном промовила мати із-за прядки (Гончар, II, 1959, 155).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. черкатися — див. лаяти  Словник синонімів Вусика
  2. черкатися — ЧЕРКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. об кого, що, кого, чого, з ким, чим. Те саме, що черка́ти 1. А як йде, то запаска на ній так і розійдеться спереду на обидва боки, аж об землю черкається (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. черкатися — черка́тися 1 дієслово недоконаного виду торкатися черка́тися 2 дієслово недоконаного виду чортихатися  Орфографічний словник української мови
  4. черкатися — I -аюся, -аєшся, недок. 1》 об кого – що, кого, чого, з ким – чим. Те саме, що черкати I 1). || Човгатися, тертися одне об одне, торкатися одне одного. 2》 перен., заст. Стосуватися чого-небудь. II -аюся, -аєшся, недок. Те саме, що черкати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. черкатися — ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. черкатися — Черкатися, -каюся, -єшся гл. Дотрогиваться, касаться. МУЕ. III. 90. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Кв. Її плече черкалося з його плечем. Мир. Пов. І. 151.  Словник української мови Грінченка