черствуватий
ЧЕРСТВУВА́ТИЙ, а, е. Трохи черствий.
— А чом ти не їси? — озвався Ничипір, гризучи черствуватий хліб (Рибак, Помилка.., 1956, 173);
Хода у нього, як завжди, поспішна, обличчя заклопотане, навіть черствувате трохи (Вол., Самоцвіти, 1952, 50).
Словник української мови (СУМ-11)