черство
ЧЕ́РСТВО. Присл. до черстви́й 2.
Небритий, закіптюжений, схудлий, [директор] пильно проводжав їх очима, іноді кидав коротко, майже черство: — Маріє, дистанцію! (Гончар, Дорога.., 1953, 9);
Прапори нападницькі проволоклись,— Полотнища чорні, розписані черство, Бундючні слова зненавиди й хвальби (Бажан, Роки, 1957, 259).
Словник української мови (СУМ-11)