черство

ЧЕ́РСТВО. Присл. до черстви́й 2.

Небритий, закіптюжений, схудлий, [директор] пильно проводжав їх очима, іноді кидав коротко, майже черство: — Маріє, дистанцію! (Гончар, Дорога.., 1953, 9);

Прапори нападницькі проволоклись,— Полотнища чорні, розписані черство, Бундючні слова зненавиди й хвальби (Бажан, Роки, 1957, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черство — ЧЕ́РСТВО. Присл. до черстви́й 2. Небритий, закіптюжений, схудлий, [директор] пильно проводжав їх очима, іноді кидав коротко, майже черство: – Маріє, дистанцію! (О. Гончар); Прапори нападницькі проволоклись, – Полотнища чорні, розписані черство, Бундючні слова зненавиди й хвальби (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  2. черство — че́рство прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. черство — Присл. до черствий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови