черство
ЧЕ́РСТВО. Присл. до черстви́й 2.
Небритий, закіптюжений, схудлий, [директор] пильно проводжав їх очима, іноді кидав коротко, майже черство: — Маріє, дистанцію! (Гончар, Дорога.., 1953, 9);
Прапори нападницькі проволоклись,— Полотнища чорні, розписані черство, Бундючні слова зненавиди й хвальби (Бажан, Роки, 1957, 259).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черство — ЧЕ́РСТВО. Присл. до черстви́й 2. Небритий, закіптюжений, схудлий, [директор] пильно проводжав їх очима, іноді кидав коротко, майже черство: – Маріє, дистанцію! (О. Гончар); Прапори нападницькі проволоклись, – Полотнища чорні, розписані черство, Бундючні слова зненавиди й хвальби (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
- черство — че́рство прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- черство — Присл. до черствий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови