черство
ЧЕ́РСТВО.
Присл. до черстви́й 2.
Небритий, закіптюжений, схудлий, [директор] пильно проводжав їх очима, іноді кидав коротко, майже черство: – Маріє, дистанцію! (О. Гончар);
Прапори нападницькі проволоклись, – Полотнища чорні, розписані черство, Бундючні слова зненавиди й хвальби (М. Бажан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черство — че́рство прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- черство — Присл. до черствий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- черство — ЧЕ́РСТВО. Присл. до черстви́й 2. Небритий, закіптюжений, схудлий, [директор] пильно проводжав їх очима, іноді кидав коротко, майже черство: — Маріє, дистанцію! (Гончар, Дорога.. Словник української мови в 11 томах