черство
ЧЕ́РСТВО.
Присл. до черстви́й 2.
Небритий, закіптюжений, схудлий, [директор] пильно проводжав їх очима, іноді кидав коротко, майже черство: – Маріє, дистанцію! (О. Гончар);
Прапори нападницькі проволоклись, – Полотнища чорні, розписані черство, Бундючні слова зненавиди й хвальби (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)