чесуча
ЧЕСУЧА́, і́, ж. Цупка шовкова тканина, що має в основі бавовняні нитки.
Убраний в літнє убрання з шовкової біло-жовтуватої чесучі, з дорогою елегантною паличкою в руках, в пенсне в золотих обідках, Фесенко виступав кавалером, джентльменом (Н.-Лев., V, 1966, 140);
Яцуба в старанно випрасуваному костюмі з китайської чесучі, з натхненням в голодних очах енергійно порядкує, розподіляє місця, вносячи лад і поправки на ходу (Гончар, Тронка, 1963, 135);
// розм. Одяг з такої тканини.
Огрядна постать Джіаферова, вся в чесучі, одкритий рум’яний вид з горбатим носом, привітна усмішка сірих очей немов веселили освітлену хату (Коцюб., II, 1955, 136).
Словник української мови (СУМ-11)