четвірка
ЧЕТВІ́РКА, и, ж.
1. розм. Назва числа і цифри 4.
Написати четвірку;
// Назва різних предметів, нумерованих цифрою 4 (автобус, трамвай і т. ін.).
Їхати четвіркою.
2. Оцінка успішності в навчанні, бал 4, що в п’ятибальній системі означає "добре".
Я вирішив підтягтися, щоб в останньому за цей рік табелі були в мене тільки четвірки й п’ятірки (Сміл., Сашко, 1954, 32).
3. розм. Кількість кого-, чого-небудь, що становить чотири одиниці, чотири однорідні предмети.
Четвірка качат; Четвірка літаків;
// Група людей з 4 осіб.
Наливайко не зовсім довірливо поставився до цієї четвірки втікачів (Ле, Наливайко, 1957, 186);
Ось ця четвірка [банда] й ходила по хатах, вимагаючи вогнепальну і холодну зброю (Тют., Вир, 1964, 393);
// Четверо коней у запрягу.
Тут, на березі Золотого Рогу, вже стояла, запряжена четвіркою коней, оббита оксамитами й прикрашена самоцвітами колісниця (Скл., Святослав, 1959, 645).
4. Гральна карта з чотирма знаками.
5. Чотиривесловий човен, шлюпка.
На високих стелажах [елінга] лежали акуратно укладені, дбайливо змащені гоночні човни .. Тут були величезні вісімки, важкі й солідні, легкі четвірки і двійки, зовсім маленькі одиночки (Собко, Матв. затока, 1962, 17).
Словник української мови (СУМ-11)