чимдужче
ЧИМДУ́ЖЧЕ, присл. Те саме, що чимду́ж.
Минало хвилин п’ять — десять. Далі Кирило Іванович знемагав і, одмахнувшись рукою, тікав чимдужче у свою хату, запираючи її на крючок, і пив там без просипу днів три-п’ять, тиждень (Мирний, І, 1954, 149);
Коли відлунав останній постріл, командир батареї чимдужче побіг до переднього танка (Панч, Іду, 1946, 36).
Словник української мови (СУМ-11)