чингал
ЧИНГА́Л, а, ч., заст. Кинджал.
І я теж оддав свою броню; тільки й зоставили собі по чингалу .. од звірюки (Стор., І, 1957, 178);
Зеленобородий бабай Усман встромив орлові в груди гострого чингала (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 46).
Словник української мови (СУМ-11)