чирятко

ЧИРЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до чиря́.

[Миколаш:] Ех, прогавив. Сім крижнів і чирятко — під самим носом! (Баш, П’єси, 1958, 165).

Значення в інших словниках

1. чирятко — ЧИРЯ́ТКО, а, род. мн. ток, с. Зменш.-пестл. до чиря́. [Миколаш:] Ех, проґавив. Сім крижнів і чирятко – під самим носом! (Яків Баш); Схоплене за тулуб чирятко силкувалось дряпатись своїми маленькими полотенчатими ніжками...  Словник української мови у 20 томах
2. чирятко — чиря́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чирятко — -а, с. Зменш.-пестл. до чиря.  Великий тлумачний словник сучасної мови