чистильник

ЧИСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто професійно займається чисткою чого-небудь.

Свою приналежність до вільної корпорації чистильників взуття Сашко мусив старанно приховувати (Смолич, V, 1959, 17).

Значення в інших словниках

1. чистильник — ЧИСТИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто професійно займається чисткою чого-небудь. Свою належність до вільної корпорації чистильників взуття Сашко мусив старанно приховувати (Ю. Смолич); Портрет дівчинки, що продає квіти... Хлопчик – чистильник взуття...  Словник української мови у 20 томах
2. чистильник — чисти́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чистильник — -а, ч. Той, хто професійно займається чисткою чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови