чистильник
ЧИСТИ́ЛЬНИК, а, ч.
1. Той, хто професійно займається чисткою чого-небудь.
Свою належність до вільної корпорації чистильників взуття Сашко мусив старанно приховувати (Ю. Смолич);
Портрет дівчинки, що продає квіти... Хлопчик – чистильник взуття... Самотній перехожий на безлюдній ранковій вулиці... Вбогий ландшафт передмістя... Все це – Париж Бастьєна Лепажа (М. Слабошпицький).
2. спец. Пристрій для чищення чого-небудь.
Чистильник конвеєра.
Словник української мови (СУМ-20)