чистотіл
ЧИСТОТІ́Л, у, ч. (Chelidonium majus L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини макових з жовтими квітками і молочним соком, яка використовується в медицині.
На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля. Тут і валер’яновий корінь, і материнка, і деревій, і калган, чистотіл, безсмертники (Ю. Янов., І, 1958, 582).
Словник української мови (СУМ-11)