чистісінький
ЧИСТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже чистий.
— Не люблю я тих паннів [панн], що люблять виставлятись дуже вже простою одежею, напинають часом на себе трохи не старе дрантя.., ходять для якогось демократичного шику в викривляних [викривлених] старих черевиках, тоді як у їх є новісінькі і чистісінькі (Н.-Лев., VI, 1966, 45);
Дівчата.. приходили до хати-читальні чистісінькі, напахчені, соромливі і насторожені (Тют., Вир, 1964, 40);
// перен. Справжній, істинний.
..погляд, за яким релігія має значення вирішального важеля світової історії, зводиться кінець кінцем до чистісінького містицизму (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 14);
Пісок білий-білий, кришталевий, як узяти його на руку, то прозорий, чистісіньке скло (Март., Тв., 1954, 302);
[Ольга:] Який же він тепер? [Оксана:] Генерал. Чистісінький генерал (Корн., II, 1955,132).
◊ Чисті́сінька пра́вда див. пра́вда.
Словник української мови (СУМ-11)