чистість
ЧИ́СТІСТЬ, тості, ж. Те саме, що чистота́.
Лад усюди [в кімнатах] був зразковий, чистість, що нічого не лишала бажати (Фр., VI, 1951, 201);
Стародуб давно розпочав свою сонату. Задумав її як твір про чистість і святість людських почуттів (Дмит., Розлука, 1957, 104).
Словник української мови (СУМ-11)