чистість
Чистість. Чистота, охайність. Наші люди не конче люблять чистість; коло хатів буває повно сьмітя, гною [...] Отже старшина громадска має о то дбати, аби на гостинцях, дорогах, коло хатів, керниць, рік і т. д. було чисто (См.-Стоцький, Громада, 14-15); 10 дека чеколядових обламків -10 кр[ейцарів]. Ручить ся за чистість, без мучної перемішки (Б., 1904, рекл.)
// пол. czystość — чистота.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.