читальник

Читальник. Засновник читальні, відвідувач читальні — громадської установи в селянській громаді. Желаємо славним читальникам раранецким і з нашого боку якнайліпшого успіху до розумного діла (Б., 1895, 10, 4); Треба б заохотити при тім читальників, щоб заложити свою власну шкілку овочеву, відки читальники могли б діставати задаремно щепи (Б., 1895, 19, 2).

Значення в інших словниках

1. читальник — хохл. (чітатель) читач читач, (вона) читачка, (воно) читачя, читаченя, (кепський) читака  Словник чужослів Павло Штепа
2. читальник — ЧИТА́ЛЬНИК, а, ч., заст. 1. Читач. Реєстру захватів пора покласти край, Моїх читальників шануючи терпіння (М. Рильський); // Той, хто читає щось у даний момент.  Словник української мови у 20 томах
3. читальник — чита́льник іменник чоловічого роду, істота читач рідко  Орфографічний словник української мови
4. читальник — -а, ч., заст. 1》 Читач. || Той, хто читає щось у даний момент. 2》 Той, хто постійно відвідує читальню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. читальник — Чита́льник, -ка, -кові, -нику! -ники, -ків, -кам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. читальник — ЧИТА́ЛЬНИК, а, ч., заст. 1. Читач. Реєстру захватів пора покласти край, Моїх читальників шануючи терпіння (Рильський, Поеми, 1957, 244); // Той, хто читає щось в даний момент.  Словник української мови в 11 томах
7. читальник — Читальник, -ка м. Читатель. Багацько читальників дожидається тієї книжки. Левиц. Пов. 255.  Словник української мови Грінченка