читальник —
Читальник. Засновник читальні, відвідувач читальні — громадської установи в селянській громаді. Желаємо славним читальникам раранецким і з нашого боку якнайліпшого успіху до розумного діла (Б.
Українська літературна мова на Буковині
читальник —
ЧИТА́ЛЬНИК, а, ч., заст. 1. Читач. Реєстру захватів пора покласти край, Моїх читальників шануючи терпіння (М. Рильський); // Той, хто читає щось у даний момент.
Словник української мови у 20 томах
читальник —
чита́льник іменник чоловічого роду, істота читач рідко
Орфографічний словник української мови
читальник —
-а, ч., заст. 1》 Читач. || Той, хто читає щось у даний момент. 2》 Той, хто постійно відвідує читальню.
Великий тлумачний словник сучасної мови
читальник —
ЧИТА́ЛЬНИК, а, ч., заст. 1. Читач. Реєстру захватів пора покласти край, Моїх читальників шануючи терпіння (Рильський, Поеми, 1957, 244); // Той, хто читає щось в даний момент.
Словник української мови в 11 томах
читальник —
Читальник, -ка м. Читатель. Багацько читальників дожидається тієї книжки. Левиц. Пов. 255.
Словник української мови Грінченка