чихати
ЧИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Те саме, що чха́ти.
Вона плювала, і чихала, і обтріпувалася від пороху (Фр., III, 1950, 120).
Словник української мови (СУМ-11)ЧИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Те саме, що чха́ти.
Вона плювала, і чихала, і обтріпувалася від пороху (Фр., III, 1950, 120).
Словник української мови (СУМ-11)