чихання
ЧИХА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. чиха́ти і звуки, утворювані цією дією.
Весь партер і ложі бенуара буквально затаїли подих. Навіть хто мав бронхіт чи астму, навіть ті вирішили загинути, не подаючи ні кашлю, ні чихання (Довж., І, 1958, 167).
Словник української мови (СУМ-11)