чихання

ЧИХА́ННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. чиха́ти і звуки, утворювані цією дією.

Весь партер і ложі бенуара буквально затаїли подих. Навіть хто мав бронхіт чи астму, навіть ті вирішили загинути, не подаючи ні кашлю, ні чихання (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. чихання — чиха́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. чихання — -я, с., рідко. Дія за знач. чихати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чихання — ЧИХА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. чиха́ти і звуки, утворювані цією дією. Весь партер і ложі бенуара буквально затаїли подих. Навіть хто мав бронхіт чи астму, навіть ті вирішили загинути, не подаючи ні кашлю, ні чихання (Довж., І, 1958, 167).  Словник української мови в 11 томах