членство

ЧЛЕ́НСТВО, а, с.

1. Перебування на правах члена якої-небудь організації, товариства, об’єднання і т. ін.; звання члена такої групи, організації.

Австро-у’горський уряд обвинувачує поета [І. Франка ] за членство в таємних соціалістичних організаціях (Козл., Відродження.., 1950, 28);

Членство в партії дає лише один привілей — завжди і скрізь бути попереду, на найважчих, вирішальних ділянках боротьби за інтереси народу, беззавітно служити великій справі комунізму (Ком. Укр., 4, 1966, 20);

Право членства у сільськогосподарській артілі базується на конституційному праві громадян створювати кооперативні об’єднання (Рад. право, 4, 1960, 102).

2. рідко. Збірн. до член 3.

Членство українських революційних організацій [у Канаді] і читачі робітничо-фермерської преси надзвичайно уважно слідкують за всіма подіями в Радянській Україні і всьому СРСР (Ірчан, II, 1958, 359).

Значення в інших словниках

1. членство — [членство] -ва, м. (на) -в'і  Орфоепічний словник української мови
2. членство — ЧЛЕ́НСТВО, а, с. 1. Перебування на правах члена якої-небудь організації, товариства, об'єднання і т. ін.; звання члена такої групи, організації.  Словник української мови у 20 томах
3. членство — чле́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
4. членство — -а, с. 1》 Перебування на правах члена якої-небудь організації, товариства, об'єднання і т. ін.; звання члена такої групи, організації. 2》 рідко. Збірн. до член 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. членство — Чле́нство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)