членувати

ЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Ділити, розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини.

Та ось колій приготувався членувати тушу. Довгий ніж як був — весь, по саму колодочку, втопився в дугасту спину "поліщука", і всі присутні завмерли… (Іщук, Вербівчани, 1961, 432);

// перен. Розбивати на основні складові елементи.

Кожний читець обов’язково має навчитися правильно членувати мову логічними паузами (Худ. чит., 1955, 96);

Членувати слово на морфеми.

Значення в інших словниках

1. членувати — кн., у. паювати; З. П. ділити <�на частини>, поділяти; п! РОЗТИНАТИ.  Словник синонімів Караванського
2. членувати — ЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Ділити, розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини. Та ось колій приготувався членувати тушу. Довгий ніж як був – весь, по саму колодочку, втопився в дугасту спину “поліщука”, і всі присутні завмерли...  Словник української мови у 20 томах
3. членувати — членува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. членувати — -ую, -уєш, недок., перех. Ділити, розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини. || перен. Розбивати на основні складові елементи. Членувати слово на морфеми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. членувати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови