членувати
ЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що.
Ділити, розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини.
Та ось колій приготувався членувати тушу. Довгий ніж як був – весь, по саму колодочку, втопився в дугасту спину “поліщука”, і всі присутні завмерли... (А. Іщук);
// перен. Розбивати на основні складові елементи.
Кожний читець обов'язково має навчитися правильно членувати мову логічними паузами (з навч. літ.);
Членувати слово на морфеми.
Словник української мови (СУМ-20)