чмелений

ЧМЕ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Який втратив владу над собою; очманілий.

Чмелена Катря за ним [кущем] повертає й опинилась серед невеликої круглої поляни (Мирний, IV, 1955, 305).

Значення в інших словниках

1. чмелений — див. дурний; розгублений  Словник синонімів Вусика
2. чмелений — ЧМЕ́ЛЕНИЙ, ЧМАЛЕ́НИЙ, а, е, розм. Який втратив владу над собою; очманілий. Чмелена Катря за ним [кущем] повертає й опинилась серед невеликої круглої поляни (Панас Мирний); Хмара хмару швидко гоне [гонить], грім по небу торохтить, вітер плаче...  Словник української мови у 20 томах
3. чмелений — чме́лений прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
4. чмелений — -а, -е, розм. Який втратив владу над собою; очманілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чмелений — ОЧМАНІ́ЛИЙ розм. (який під впливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, діяти), ОЧАМРІ́ЛИЙ розм., ОЧМАРІ́ЛИЙ розм., ЧМЕ́ЛЕНИЙ розм., ЗАЧМЕ́ЛЕНИЙ розм., ЗАЧУМІ́ЛИЙ розм., ЗАЧУ́МЛЕНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. чмелений — Чмелений, -а, -е Ошалѣвшій? Прийшла додому, — як п'яна, мов чмелена. Мир. ХРВ. 17.  Словник української мови Грінченка