чокання
ЧО́КАННЯ¹, я, с., діал. Дія за знач. чо́катися.
Оплески, чокання чарок, вигуки "гірко!" і черговий туш оркестру злились в одну гучну і строкату весільну симфонію (Дмит., Наречена, 1959, 202).
ЧО́КАННЯ², я, с., лінгв. Дія за знач. чо́кати.
Словник української мови (СУМ-11)