Словник української мови у 20 томах

чокання

ЧО́КАННЯ¹, я, с., діал.

Дія за знач. чо́катися.

Оплески, чокання чарок, вигуки “гірко!” і черговий туш оркестру злились в одну гучну і строкату весільну симфонію (Л. Дмитерко).

ЧО́КАННЯ², я, с., лінгв.

Дія за знач. чо́кати.

Чокання – вимова звука “ч” замість “ц” (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чокання — чо́кання 1 іменник середнього роду чаркою діал. чо́кання 2 іменник середнього роду вимова  Орфографічний словник української мови
  2. чокання — I -я, с., діал. Дія за знач. чокатися. II -я, с., лінгв. Дія за знач. чокати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чокання — ЧО́КАННЯ¹, я, с., діал. Дія за знач. чо́катися. Оплески, чокання чарок, вигуки "гірко!" і черговий туш оркестру злились в одну гучну і строкату весільну симфонію (Дмит., Наречена, 1959, 202). ЧО́КАННЯ², я, с., лінгв. Дія за знач. чо́кати.  Словник української мови в 11 томах