чокання
ЧО́КАННЯ¹, я, с., діал.
Дія за знач. чо́катися.
Оплески, чокання чарок, вигуки “гірко!” і черговий туш оркестру злились в одну гучну і строкату весільну симфонію (Л. Дмитерко).
ЧО́КАННЯ², я, с., лінгв.
Дія за знач. чо́кати.
Чокання – вимова звука “ч” замість “ц” (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)