Словник української мови у 20 томах

чокан

ЧОКА́Н, а, ч.

Важка залізна мотика, яку використовують перев. для оброблення твердих ґрунтів.

Ще раз крутнув [Василь] чоканом перед носом, обережно відклав його набік і взяв з купи іржавого залізяччя меншого (І. Чендей).

Словник української мови (СУМ-20)