чокан
ЧОКА́Н, а, ч.
Важка залізна мотика, яку використовують перев. для оброблення твердих ґрунтів.
Ще раз крутнув [Василь] чоканом перед носом, обережно відклав його набік і взяв з купи іржавого залізяччя меншого (І. Чендей).
Словник української мови (СУМ-20)