чокнутися
ЧО́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., діал. Однокр. до чо́катися.
[Кіндрат Антонович:] Може, по чарці, га? [Учитель:] Та не шкодить… [Кіндрат Антонович:] А як не шкодить, то чому ж нам і не чокнутися? (Кроп., II, 1958, 331);
Варава чокнувся чаркою, випив, скривився і засміявся: — І як її оті пияки дудлять!? (Стельмах, І, 1962, 330).
Словник української мови (СУМ-11)