чорноклен

ЧОРНО́КЛЕ́Н, а, ч. (Acer tataricum L). Дерево або кущ родини кленових.

Крізь цеглу й брук пульсує кров зелена Земних ростин, і листя чорноклена Кривавиться у світлі ліхтарів (Зеров, Вибр., 1966, 33);

Од похилих горбів лісових до масної ріллі, До прозорих озер, де горять золоті чорноклени, Я проходив в досвітній співучій і теплій імлі, Наді мною у небі підводилось сонце черлене (Перв., І, 1958, 320).

Значення в інших словниках

1. чорноклен — ЧОРНО́КЛЕ́Н, а, ч. Невисоке дерево або високий кущ родини кленових із гладенькою темно-сірою корою, іноді майже чорною корою. Крізь цеглу й брук пульсує кров зелена Земних ростин, і листя чорноклена Кривавиться у світлі ліхтарів (М.  Словник української мови у 20 томах
2. чорноклен — чорно́кле́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чорноклен — -а, ч. Дерево або кущ родини кленових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чорноклен — Чорноклен, -на, чорнокленок, -нка м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. Вх. Пч. І. 8. б) Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.  Словник української мови Грінченка