чорнокнижний

ЧОРНОКНИ́ЖНИЙ, а, е, заст. Пов’язаний з чорнокнижництвом; чаклунський.

Тремтячий карлик за сідлом Не смів дихнуть, ворушився І чорнокнижним язиком Старанно демонам молився (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Терещенка, 1949, 82).

Значення в інших словниках

1. чорнокнижний — ЧОРНОКНИ́ЖНИЙ, а, е, і заст. ЧОРНОКНИ́ЖНІЙ, я, є. Пов'язаний із чорнокнижництвом; чаклунський. Тремтячий карлик за сідлом Не смів дихнуть, ворушився І чорнокнижним язиком Старанно демонам молився (М. Терещенко, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
2. чорнокнижний — чорнокни́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. чорнокнижний — -а, -е. Пов'язаний з чорнокнижництвом; чаклунський.  Великий тлумачний словник сучасної мови