чорнокнижний

ЧОРНОКНИ́ЖНИЙ, а, е, і заст. ЧОРНОКНИ́ЖНІЙ, я, є.

Пов'язаний із чорнокнижництвом; чаклунський.

Тремтячий карлик за сідлом Не смів дихнуть, ворушився І чорнокнижним язиком Старанно демонам молився (М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна);

Її не видно, проказа визріває багато років, а коли вже появляються плями й ґудзи – лікувати пізно. Я ж маю запобігливий препарат – не шарлатанський, не чорнокнижний, а вченими мужами Падуї винайдений (Р. Іваничук);

Наука чорна... чорнокнижня (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. чорнокнижний — чорнокни́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. чорнокнижний — -а, -е. Пов'язаний з чорнокнижництвом; чаклунський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чорнокнижний — ЧОРНОКНИ́ЖНИЙ, а, е, заст. Пов’язаний з чорнокнижництвом; чаклунський. Тремтячий карлик за сідлом Не смів дихнуть, ворушився І чорнокнижним язиком Старанно демонам молився (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Терещенка, 1949, 82).  Словник української мови в 11 томах