Словник української мови в 11 томах

чорноризець

ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ, зця, ч., церк., заст. Чернець.

— Спокуса тільки од нечистого чорноризцям,— обізвався отець Ісакій (Н.-Лев., III, 1956, 372).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. чорноризець — ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ, зця, ч., церк., заст. Чернець. – Спокуса тільки од нечистого чорноризцям, – обізвався отець Ісакій (І. Нечуй-Левицький); Щодо писемності у слов'ян до прийняття християнства та поширення кирилиці даних дуже мало.  Словник української мови у 20 томах
  2. чорноризець — чорнори́зець іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  3. чорноризець — -зця, ч., церк. Чернець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорноризець — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст.  Словник синонімів української мови