чорношкірий
ЧОРНОШКІ́РИЙ, а, е. Який має чорну, темну шкіру.
— Сьогодні до вас я [Корсар] з рабом чорношкірим. — Здобутий у турків? (Бажан, Роки, 1957, 277);
В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (Донч., Ю. Васюта, 1950, 68);
Порались біля горнил і чорношкірі гамарники (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 329);
// у знач. ім. чорношкі́рий, рого, ч.; чорношкі́ра, рої, ж. Людина темної раси, яка має таку шкіру; негр.
Справа — білий, зліва — чорношкірий, Так ми засідаємо щодня (Дмит., Осінь.., 1959, 19).
Словник української мови (СУМ-11)