чорношкірий
ЧОРНОШКІ́РИЙ, а, е.
Який має чорну, темну шкіру.
– Сьогодні до вас я [Корсар] з рабом чорношкірим. – Здобутий у турків? (М. Бажан);
В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (О. Донченко);
Порались біля горнил і чорношкірі гамарники (О. Ільченко);
// у знач. ім. чорношкі́рий, рого, ч.; чорношкі́ра, рої, ж. Людина темної раси, яка має таку шкіру; негр.
Справа – білий, зліва – чорношкірий, Так ми засідаємо щодня (Л. Дмитерко);
– Там кров проливають, – порушив він мовчанку, – а у вас в місті читають лекції про кохання до чорношкірої на Малакських островах! Козак два роки дружини не бачить, дітей – і чи побачить їх взагалі? – а вони про насолоди з папуасками розбалакують (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)