чорношкірий

ЧОРНОШКІ́РИЙ, а, е.

Який має чорну, темну шкіру.

– Сьогодні до вас я [Корсар] з рабом чорношкірим. – Здобутий у турків? (М. Бажан);

В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (О. Донченко);

Порались біля горнил і чорношкірі гамарники (О. Ільченко);

// у знач. ім. чорношкі́рий, рого, ч.; чорношкі́ра, рої, ж. Людина темної раси, яка має таку шкіру; негр.

Справа – білий, зліва – чорношкірий, Так ми засідаємо щодня (Л. Дмитерко);

– Там кров проливають, – порушив він мовчанку, – а у вас в місті читають лекції про кохання до чорношкірої на Малакських островах! Козак два роки дружини не бачить, дітей – і чи побачить їх взагалі? – а вони про насолоди з папуасками розбалакують (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорношкірий — див. чорний Словник синонімів Вусика
  2. чорношкірий — чорношкі́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чорношкірий — -а, -е. Який має чорну, темну шкіру. || у знач. ім. чорношкірий, -рого, ч.; чорношкіра, -рої, ж. Людина темної раси, яка має таку шкіру; негр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорношкірий — НЕГР, ЧОРНОШКІ́РИЙ, ЧО́РНИЙ перев. мн., МУ́РИН заст., АРА́П заст. — А Бічер-Стоу хіба своїми творами не зворушила ліберальну думку цілого світу і не спричинилась до роз'ярмлення негрів? (О. Словник синонімів української мови
  5. чорношкірий — ЧОРНОШКІ́РИЙ, а, е. Який має чорну, темну шкіру. — Сьогодні до вас я [Корсар] з рабом чорношкірим. — Здобутий у турків? (Бажан, Роки, 1957, 277); В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (Донч. Словник української мови в 11 томах