чорношкірий

НЕГР, ЧОРНОШКІ́РИЙ, ЧО́РНИЙ перев. мн., МУ́РИН заст., АРА́П заст. — А Бічер-Стоу хіба своїми творами не зворушила ліберальну думку цілого світу і не спричинилась до роз'ярмлення негрів? (О. Досвітній); Справа — білий, зліва — чорношкірий, Так ми засідаємо щодня (Л. Дмитерко); Чорні! білі! жовтолиці! Гуртуйтеся... (М. Рильський); Панас обійшов наріжну вежу і наблизився до брами, де чатував його знайомий воротар-мурин (З. Тулуб).

ТЕМНОШКІ́РИЙ (про людину — який належить до негроїдної раси), ЧОРНОШКІ́РИЙ, ЧО́РНИЙ, КОЛЬОРО́ВИЙ. В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (О. Донченко); Плачем великим ридали невільниці чорні (Леся Українка); Кольорове населення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорношкірий — див. чорний Словник синонімів Вусика
  2. чорношкірий — ЧОРНОШКІ́РИЙ, а, е. Який має чорну, темну шкіру. – Сьогодні до вас я [Корсар] з рабом чорношкірим. – Здобутий у турків? (М. Бажан); В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (О. Словник української мови у 20 томах
  3. чорношкірий — чорношкі́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чорношкірий — -а, -е. Який має чорну, темну шкіру. || у знач. ім. чорношкірий, -рого, ч.; чорношкіра, -рої, ж. Людина темної раси, яка має таку шкіру; негр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чорношкірий — ЧОРНОШКІ́РИЙ, а, е. Який має чорну, темну шкіру. — Сьогодні до вас я [Корсар] з рабом чорношкірим. — Здобутий у турків? (Бажан, Роки, 1957, 277); В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (Донч. Словник української мови в 11 томах