чорночубий
БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙ розм., ЧОРНОВОЛО́СИЙ розм., ЧОРНОГОЛО́ВИЙ розм., ЧОРНОЧУ́БИЙ розм., ЧО́РНИЙ розм. Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет. Жагучий брюнет (Григорій Тютюнник); — А хто ж той чорнявий, що за столом? (М. Коцюбинський); — Не знаю, — одказав чорноголовий (Панас Мирний); Ще до того, як розреготався шофер, Віра Андріївна зрозуміла — з них грошей не візьмуть, чорночубий просто вирішив відплатити Гучці за театр (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорночубий — див. чорний Словник синонімів Вусика
- чорночубий — ЧОРНОЧУ́БИЙ, а, е. Який має чорний чуб; з чорним чубом. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги .. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені (В. Симоненко); Партизани поспішали .. Словник української мови у 20 томах
- чорночубий — чорночу́бий прикметник Орфографічний словник української мови
- чорночубий — -а, -е. Який має чорний чуб; з чорним чубом. || у знач. ім. чорночубий, -бого, ч., розм. Хлопець, чоловік, який має такий чуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорночубий — ЧОРНОЧУ́БИЙ, а, е. Який має чорний чуб; з чорним чубом. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги.. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені (Сим., Земне тяжіння, 1964, 8); Партизани поспішали.. Словник української мови в 11 томах