чорночубий
чорночу́бий
-а, -е.
Який має чорний чуб; з чорним чубом.
|| у знач. ім. чорночубий, -бого, ч., розм. Хлопець, чоловік, який має такий чуб.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорночубий — див. чорний Словник синонімів Вусика
- чорночубий — ЧОРНОЧУ́БИЙ, а, е. Який має чорний чуб; з чорним чубом. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги .. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені (В. Симоненко); Партизани поспішали .. Словник української мови у 20 томах
- чорночубий — чорночу́бий прикметник Орфографічний словник української мови
- чорночубий — БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙ розм., ЧОРНОВОЛО́СИЙ розм., ЧОРНОГОЛО́ВИЙ розм., ЧОРНОЧУ́БИЙ розм., ЧО́РНИЙ розм. Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет. Словник синонімів української мови
- чорночубий — ЧОРНОЧУ́БИЙ, а, е. Який має чорний чуб; з чорним чубом. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги.. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені (Сим., Земне тяжіння, 1964, 8); Партизани поспішали.. Словник української мови в 11 томах