Словник української мови в 11 томах

чотиригранник

ЧОТИРИГРА́ННИК, а, ч. Геометричне тіло, яке має чотири грані.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. чотиригранник — ЧОТИРИГРА́ННИК, а, ч. Геометричне тіло, яке має чотири грані; // надгробок такої форми. Лежать вінки. І червоний дерев'яний чотиригранник із зірочкою стоїть... Ну, як я міг його самого лишити? (П. Запаренко).  Словник української мови у 20 томах
  2. чотиригранник — чотиригра́нник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. чотиригранник — -а, ч. Геометричне тіло, яке має чотири грані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чотиригранник — Багатогранник, обмежений 4-ма трикутними гранями (піраміда, що має в основі трикутник); ч. правильний (тетраедр) — коли всі грані є рівносторонніми трикутниками.  Універсальний словник-енциклопедія