чотиригранник

ЧОТИРИГРА́ННИК, а, ч.

Геометричне тіло, яке має чотири грані;

// надгробок такої форми.

Лежать вінки. І червоний дерев'яний чотиригранник із зірочкою стоїть... Ну, як я міг його самого лишити? (П. Запаренко).

Значення в інших словниках

1. чотиригранник — чотиригра́нник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. чотиригранник — -а, ч. Геометричне тіло, яке має чотири грані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чотиригранник — Багатогранник, обмежений 4-ма трикутними гранями (піраміда, що має в основі трикутник); ч. правильний (тетраедр) — коли всі грані є рівносторонніми трикутниками.  Універсальний словник-енциклопедія
4. чотиригранник — ЧОТИРИГРА́ННИК, а, ч. Геометричне тіло, яке має чотири грані.  Словник української мови в 11 томах