чотиригранний

ЧОТИРИГРА́ННИЙ, а, е.

Який має чотири грані.

Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь (І. Франко);

Антін Андрійович запустив руку до своєї бездонної кишені й поставив на стіл чотиригранну запорозьку пляшку (С. Добровольський);

Стебло гороху не зовсім чотиригранне, всередині порожнисте, легко вилягає (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. чотиригранний — чотиригра́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. чотиригранний — -а, -е. Який має чотири грані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чотиригранний — ЧОТИРИГРА́ННИЙ, а, е. Який має чотири грані. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь (Фр., VI, 1951, 33); Антін Андрійович запустив руку до своєї бездонної кишені й поставив на стіл чотиригранну запорозьку пляшку (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах