чотиригранний

чотиригра́нний

-а, -е.

Який має чотири грані.

Значення в інших словниках

1. чотиригранний — ЧОТИРИГРА́ННИЙ, а, е. Який має чотири грані. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь (І. Франко); Антін Андрійович запустив руку до своєї бездонної кишені й поставив на стіл чотиригранну запорозьку пляшку (С.  Словник української мови у 20 томах
2. чотиригранний — чотиригра́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. чотиригранний — ЧОТИРИГРА́ННИЙ, а, е. Який має чотири грані. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь (Фр., VI, 1951, 33); Антін Андрійович запустив руку до своєї бездонної кишені й поставив на стіл чотиригранну запорозьку пляшку (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах