чотиригранний

чотиригра́нний

-а, -е.

Який має чотири грані.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чотиригранний — ЧОТИРИГРА́ННИЙ, а, е. Який має чотири грані. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь (І. Франко); Антін Андрійович запустив руку до своєї бездонної кишені й поставив на стіл чотиригранну запорозьку пляшку (С. Словник української мови у 20 томах
  2. чотиригранний — чотиригра́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чотиригранний — ЧОТИРИГРА́ННИЙ, а, е. Який має чотири грані. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь (Фр., VI, 1951, 33); Антін Андрійович запустив руку до своєї бездонної кишені й поставив на стіл чотиригранну запорозьку пляшку (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах