1. Словник української мови у 20 томах

чотиригранний

ЧОТИРИГРА́ННИЙ, а, е.

Який має чотири грані.

Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь (І. Франко);

Антін Андрійович запустив руку до своєї бездонної кишені й поставив на стіл чотиригранну запорозьку пляшку (С. Добровольський);

Стебло гороху не зовсім чотиригранне, всередині порожнисте, легко вилягає (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чотиригранний — чотиригра́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. чотиригранний — -а, -е. Який має чотири грані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чотиригранний — ЧОТИРИГРА́ННИЙ, а, е. Який має чотири грані. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь (Фр., VI, 1951, 33); Антін Андрійович запустив руку до своєї бездонної кишені й поставив на стіл чотиригранну запорозьку пляшку (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах