1. Словник української мови у 20 томах

чотиригранник

ЧОТИРИГРА́ННИК, а, ч.

Геометричне тіло, яке має чотири грані;

// надгробок такої форми.

Лежать вінки. І червоний дерев'яний чотиригранник із зірочкою стоїть... Ну, як я міг його самого лишити? (П. Запаренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чотиригранник — чотиригра́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. чотиригранник — -а, ч. Геометричне тіло, яке має чотири грані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чотиригранник — Багатогранник, обмежений 4-ма трикутними гранями (піраміда, що має в основі трикутник); ч. правильний (тетраедр) — коли всі грані є рівносторонніми трикутниками. Універсальний словник-енциклопедія
  4. чотиригранник — ЧОТИРИГРА́ННИК, а, ч. Геометричне тіло, яке має чотири грані. Словник української мови в 11 томах