чотиригранчастий
ЧОТИРИГРАНЧА́СТИЙ, а, е, розм.
Те саме, що чотиригра́нний.
Праворуч занурювалася в небо гостроверха вежа ратуші і похмура чотиригранчаста дзвіниця костьолу Святої Діви з двосхилою покрівлею (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me