чотиригранчастий

ЧОТИРИГРАНЧА́СТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що чотиригра́нний.

Праворуч занурювалася в небо гостроверха вежа ратуші і похмура чотиригранчаста дзвіниця костьолу Святої Діви з двосхилою покрівлею (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me