чревовіщання

ЧРЕВОВІЩА́ННЯ, я, с., книжн., рідко. Черевовіщання.

Доріжка зигзагувато вилася поміж могилками; сиділи жебраки й співали на всі гласи, що хто хотів і умів, перетворюючи слова апостольських молитв у якесь ідолопоклонське чревовіщання (Хотк., II, 1966, 65).

Значення в інших словниках

1. чревовіщання — ЧРЕВОВІЩА́ННЯ, я, с., книжн., рідко. Черевомовлення. Доріжка зигзагувато вилася поміж могилками; сиділи жебраки й співали на всі гласи, що хто хотів і умів, перетворюючи слова апостольських молитв у якесь ідолопоклонське чревовіщання (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах