чревовіщання
ЧРЕВОВІЩА́ННЯ, я, с., книжн., рідко.
Черевомовлення.
Доріжка зигзагувато вилася поміж могилками; сиділи жебраки й співали на всі гласи, що хто хотів і умів, перетворюючи слова апостольських молитв у якесь ідолопоклонське чревовіщання (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)